Мова, гартована словом Кобзаря: як пройшли наші тематичні уроки
Сьогодні, 9 березня, класи Скобелківськоі гімназії наповнилися особливим змістом.
Тематичні уроки до Дня памʼяті Тараса Шевченка нагадали, за що ми боремося і ким ми є.
Хоча класи різні й теми за програмою у всіх свої, гімназистів обʼєднала спільна тема - невмируще слово Тараса Шевченка.
Під час проведення уроків ми використовували сучасні мультимедійні презентації та інтерактивні платформи, щоб зробити вивчення граматики по- справжньому захопливим.
Чи може класика бути сучасною?
Однозначно так!
Саме таким відкрили для себе Великого Кобзаря девʼятикласники на уроці української мови під час діалогу - обговорення актуальної теми
« Шевченко як бренд та державність».
Питання стереотипу чи реального образу поета: супергерой, воїн?
Старшокласники аргументували власну думку:
« Слово Тараса - жива вода».
Не менш цікавим пройшов урок учнів 8-А класу, яких полонила лінгвістична лабораторія, де учні створювали інтерактивні хмари слів, вчились виокремлювали головні цінності поета, складали графічний аналіз.
Формат такого уроку довів, що українська мова - це душа нації, згуртована Генієм.
А ви знали, що в 6 класі вивчення прикметника може бути таким захопливим?
На уроці учні дослідили граматичні норми прикметників, повторити орфографічні навички правопису слів, визначили їх роль у характеристиці постаті поета.
І поки старші учні підкорювали граматичні норми , « кодували» своє бачення сучасного Шевченка- бунтаря, воїна та митця, у пʼятикласників панувала зовсім інша - тендітна та сповнена світла- атмосфера.
Наймолодші філологи вирушили у подорож до легендарного « Садка вишневого…», де мова стала пензлем!
Ви надіслали
Учні
відкрили для себе мовний світ, що означення та обставини- це ті самі « мовні» фарби, якими Кобзар змалював Украіну.
Саме такі уроки доводять : ми не просто вчимо мову - ми плекаємо в собі українське серце. Мовні правила- це не нудні параграфи, а ключ до розуміння нашої сили, це пульс нашої волі.
Це був лише один день із життя учнів нашої гімназії на уроках учителя - філологога Родзінськоі Інни Миколаївни, але він став справжнім маніфестом любові до рідного слова.
Хіба це не диво?!
